Дмитро Кучер – учасник клубу любителів астрономії “ТерАстро”, фотограф-астропейзажист, навчався в Тернопільському Національному Технічному Університеті  ім. І.Пулюя, за фахом – інженер приладів точної механіки. 

Дмитре,  скільки  Ви вже займаєтеся астропейзажною зйомкою і що стало передумовою Вашої зацікавленості нічним небом?

Усе завдяки фотографії “Чумацький Шлях над Гімалаями” фотографа з Житомира Антона Янкового.  Я побачив це фото в інтернеті у 2011-2012 рр. і захотів спробувати власні сили в зйомці нічного неба, зірок. Хоча й не уявляв, як це робити… Стаття цього автора про правила зйомки астропейзажів була настільки мотивуючою, що бажання фотографувати не зникало навіть внаслідок невдач. Був деякий час, коли я нічого не фотографував, заощаджував на девайси для фототехніки, а також не мав можливості та не міг підібрати  відповідне місце для фотозйомки.

Астропейзаж Антона Янкового “Чумацький Шлях над Гімалаями” – фото, яке надихнуло Дмитра Кучера спробувати власні сили в зйомці нічного неба.

 

Що найбільше подобається або що найбільше вражає Вас під час фотографування нічного неба?

Вражає сама картинка, яка виходить, тобто кінцевий результат. Подобається атмосфера – спокій і тиша навкруги.
Для фотографування зоряного неба потрібна посидючість. Я зазвичай відпочиваю під час процесу, люблю фотографувати зоряне небо в компанії друзів, щоб розділити ті враження від побаченого 🙂

 Що потрібно початківцю, щоб почати фотографувати астропейзажі? Поділіться, будь ласка, тонкощами роботи.

Фотоапарат з мануальним режимом зйомки, який дозволить задати відповідні параметри ISO (чим вище значення тим краще), витримки та діафрагми об’єктива. Об’єктив повинен бути світлосильним із значенням діафрагми до 2,8 і менше, щоправда, й ціна на таку оптику висока,тому можна використовувати об’єктиви із значенням діафрагми 3,5 та 4. Зазвичай користуюсь ширококутними об’єктивами (до 24 мм), які захоплюють в одному кадрі якомога більше простору. Але я для детальних панорам використовую ще й портретний (50 мм).
Додаткові девайси: програмований пульт керування та штатив. Штатив має бути нерухомим, добре закріпленим або з навантаженням.

Автор панорами – Дмитро Кучер.

Яким чином усе відбувається?

Зазвичай фото зірок роблю без прив’язки до певного об’єкта, але останнім часом над цим замислююся… Я виставляю фотоапарат на штатив, попередньо «на око» визначаю, де приблизно в небі розташований Чумацький Шлях, встановлюю об’єктив “фіш-ай”, діафрагму на позначку 3,5, ISO від 2000 до 4000, витримку у 30 секунд, роблю пробний кадр, який мені покаже, де Чумацький Шлях. Можна також користуватися програмою-планетарієм “Stellarium”, завантаживши її на смартфон, але за умови, що там, де Ви є, таки реально “упіймати” інтернет.
Перед зйомкою треба визначитися, що саме знімати: зоряні треки, панораму зоряного неба чи частину таки астропейзаж?
Зоряні треки фотографують серією кадрів з однаковою витримкою та незмінними характеристиками фотоапарата, із використанням пульта.
Цей варіант зйомки довготривалий, тому потрібно себе чимось зайняти. Ідеально підходить для спільних виїздів на астроспостереження, коли є компанія, або якщо є можливість залишити техніку без нагляду під час туристичного походу в місця, де навкруги ні душі.
Панорама зоряного неба… Це складна процедура зйомки та опрацювання світлин, описати яку непросто у форматі інтерв’ю, оскільки вона потребує практики. Скажу лише, що вона вимагає чіткості планування кадру, дотримання правил зйомки панорам, залежно від кількості кадрів – терплячості, у разі відсутності панорамної голови для фотоапарата ще й гострого зору.
Класичний астропейзаж зоряного неба і Чумацького Шляху потрібно знімати з прив’язкою до певного об’єкта. Це найбільш розповсюджений спосіб фотографування зоряного неба, але все залежить від локації.
Вибрав гарну місцину зі свого списку – і до роботи! Поки техніка працює, я роздивляюся небо, сподіваюся, що пролетить болід. Після того, як змерзну, приходить час і фото опрацьовувати. Максимум, який я знімав впродовж ночі, – близько 150 фото.


Зоряне небо і частина Чумацького Шляху. Класичний астропейзаж від Дмитра Кучера.

Дмитре, для опрацювання світлин потрібен спеціальний софт чи достатньо Фотошопу?

Спочатку для опрацювання кожного кадру потрібен Фотошоп, тоді: якщо це панорама – PTGui, якщо зоряні треки – Startrails і потім ще раз Фотошоп.

Які ще чинники впливають на зйомку?

Пора року впливає на розташування Чумацького Шляху в небі. Найкраще видно його навесні і влітку. Слідкую за погодою, аби вона не зіпсувала плани, і якщо завтра не на роботу і є кого з собою взяти на зйомку – вперед, до зірок !

Чи всі астропейзажні зйомки відбувалися у Тернопільській області?

Ні. Фотографував у Херсонській та Запорізькій областях. У Карпатах, на Мармароському та Чорногірському хребтах,на гірському масиві Ґорґани (ближче до Сивуль). На Тернопільщині (не лише в самому Тернополі), у Бакоті та Теребовлі. Маю багато планів щодо інших локацій.

Зоряні треки над Дністром (Бакота). Фото Дмитра Кучера.

Які Ваші плани щодо астропейзажу на майбутнє?

 Плани-планами, але багато залежить від прогнозу погоди, тому останнім часом, якщо вона сприяє, просто не втрачаю нагоди фотографувати 🙂

Що можете порадити тим, хто хоче спробувати власні сили в астропейзажі?

У будь-якому разі обов’язково читайте відповідні статті і форуми, запитуйте тих, хто вже зробив самостійні кроки в такому виді зйомки, та головне: прочитали – одразу випробовуйте на практиці. І не засмучуйтеся через помилки, бо чим їх більше, тим швидше Вам вдасться щось зробити. Тут важлива практика.

На околиці Тернополя. Фото Дмитра Кучера.